Сечокам'яна хвороба — хронічне захворювання уровиделітельной системи, в основі якого лежить формування конкрементів на тлі запалення, порушення обмінних процесів. Камені можуть бути як поодинокими, так і множинними.
До факторів відноситься:
- ♦ обтяжена спадковість;
- ♦ особливості харчування;
- ♦ неякісна вода;
- ♦ гормональний збій;
- ♦ порушення мінерального обміну;
- ♦ вроджені аномалії будови сечовидільного тракту;
- ♦ тривале запалення ниркової тканини;
- ♦ прийом деяких лікарських засобів (тетрациклінів, сульфаніламідів і т.д.).
Конкременти можуть локалізуватися в нирках, сечоводах і сечовому міхурі.
Симптоматично захворювання проявляється:
- ♦ больовими відчуттями ниючого, тупого, гострого характеру в області нирок, з поширенням в пахову, клубову зону, статеві органи;
- ♦ домішками крові в сечі;
- ♦ дизурією (утрудненим сечовипусканням, частими, імперативними позивами);
- ♦ підвищенням вмісту лейкоцитів в сечі;
- ♦ анурією — відсутністю відтоку сечі через обтурації (перекриття) просвіту сечовидільного каналу конкрементом.
Виразність клінічних симптомів залежить від локалізації, розміру, кількості каменів і тривалості захворювання. З діагностичною метою уролог використовує такі методи:
- ♦ вивчення скарг, анамнестичних даних;
- ♦ УЗД;
- ♦ комп'ютерна томографія;
- ♦ урографія;
- ♦ аналіз крові (загальноклінічний, біохімічний);
- ♦ загальний аналіз сечі;
- ♦ аналіз "транспорт солей";
- ♦ ретроградна уретропіелографія;
- ♦ цисто-, уретро-, піелоскопія.
Лікування призначається урологом з урахуванням результатів діагностики. Консервативні методи терапії включають:
- ♦ рясне пиття (не менше 2-х літрів рідини);
- ♦ дієтичний раціон харчування;
- ♦ анальгетики — з метою припинення больового синдрому;
- ♦ спазмолітики — з метою усунення спазму сечовивідних шляхів, полегшення процесу виведення конкрементів;
- ♦ фітопрепарати;
- ♦ антибактеріальні препарати — при інфекційних ускладненнях (за умови відсутності блоку на шляху відтоку сечі);
- ♦ сечогінні ліки;
- ♦ препарати, які розчиняють конкременти, попереджають їх повторне утворення.
Хірургічне лікування показано в наступних випадках:
- ♦ діаметр каменю перевищує 5 мм;
- ♦ обтурація сечоводу конкрементом з підвищенням температури тіла;
- ♦ вростання каменю в слизову сечовивідних шляхів;
- ♦ часті напади болю (ниркової кольки), тривалість яких перевищує 60 хвилин.
Конкременти можна руйнувати за допомогою.
- ♦ ЕУХЛ — неінвазивний метод, який дозволяє дистанційно зруйнувати зрощення (ударно-хвильова літотрипсія).
- ♦ Контактна літотрипсія — ендоскопічний інструмент, який вводиться через уретру, стикається з каменем і руйнує його ударною хвилею або лазером.
- ♦ Перкутанная літотрипсія — інструмент підводиться до каменя через розріз на шкірі (метод використовується для руйнування гігантських конкрементів).
При ускладненому перебігу хвороби лікар може рекомендувати проведення пієлолітотомії, нефролітотоміі або уретеролітотріпсіі.
Несвоєчасне лікування сечокам'яної хвороби може призвести до таких ускладнень, як:
- ♦ анемія — внаслідок хронічної крововтрати;
- ♦ пієлонефрит — інфекційне запалення ниркової тканини;
- ♦ піонефроз — формування в нирці порожнин, заповнених гноєм, сечею;
- ♦ ренальна недостатність — порушення роботи нирок через порушення процесу сечовиділення;
- ♦ паранефрит — гнійне запалення оточуючих нирки тканин.