Одне з частих захворювань, яке діагностується в урології серед чоловіків старше 35-ти років, — простатит. Хвороба — запалення тканини передміхурової залози, що протікає в гострій або хронічній формі. Хронізація патологічного процесу спостерігається при неефективному лікуванні, пізньому зверненні пацієнта до лікаря, зниженому імунітеті, коли організму не вдається повністю побороти захворювання.
Тривале збереження запалення в простаті супроводжується розростанням сполучної тканини, яка здавлює неуражені ділянки, збільшує застій, порушує кровообіг.
Серед причин, що провокують розвиток простатиту, слід виділити:
- ♦ інфекційне зараження, яке відбувається під час інтимної близькості, або мікроби поширюються на простату з навколишніх органів (уретри);
- ♦ розлад кровотоку через недостатню рухової активності чоловіки, ожиріння;
- ♦ травматичне ураження;
- ♦ професійні особливості, коли чоловік змушений тривалий час сидіти;
- ♦ переохолодження;
- ♦ гормональний збій;
- ♦ нерегулярна інтимна близькість.
Симптоматично захворювання проявляється:
- ♦ гіпертермією до 40 градусів;
- ♦ нездужанням;
- ♦ ознобом;
- ♦ розладом сечовипускання (болем під час відтоку сечі, частими імперативними позивами);
- ♦ больовими відчуттями в області промежини;
- ♦ еректильними порушеннями;
- ♦ дискомфортом в мошонці;
- ♦ домішками в крові, гноєм в сечі.
Хронічна форма хвороби має менш яскраво виражені ознаки. Вони турбують чоловіка час від часу, через що він може довгий час відкладати візит до фахівця. Діагностувати патологію може уролог або андролог. У плані обстеження:
- ♦ вивчення анамнезу життя, скарг пацієнта;
- ♦ УЗД передміхурової залози;
- ♦ пальпація простати;
- ♦ аналізи сечі;
- ♦ дослідження насінної рідини;
- ♦ мазок з уретрального каналу;
- ♦ аналіз для визначення рівня ПСА;
- ♦ обстеження на інфекції що передаються статевим шляхом.
За необхідності лікар може призначити дослідження уродинаміки, цистоскопію. Лікувальна тактика визначається на підставі даних діагностики, з урахуванням тяжкості захворювання, супутньої патології у пацієнта. Медикаментозна терапія може включати:
- ♦ антибактеріальні засоби для боротьби з інфекційними збудниками (внутрішньовенне, внутрішньом'язове введення або прийом ліків в таблетованій формі);
- ♦ міорелаксанти, альфа-адреноблокатори — для розслаблення м'язів, полегшення відтоку сечі;
- ♦ нестероїдні протизапальні препарати;
- ♦ анальгетики;
- ♦ препарати ортомолекулярной медицини;
- ♦ дезінтоксикаційну терапію.
Лікування також включає:
- ♦ постільний режим;
- ♦ достатній прийом рідини;
- ♦ дієтичний раціон харчування;
- ♦ масаж простати;
- ♦ фізіотерапію;
- ♦ систематичну еякуляцію.
За свідченнями лікар може обрати хірургічну тактику, яка має на увазі проведення трансуретральної резекції органу, простатектомію (видалення залози). Відсутність своєчасної терапії може призвести до розвитку абсцесу (гнійного запалення органу), а також аденоми простати, циститу, пієлонефриту (внаслідок поширення інфекції висхідним шляхом), орхіт, везикуліти, безпліддя.